Протокол засідання Батьківської ради

 

Протокол № 1

засідання батьківської ради

від 29 листопада  2023 року

 

Присутні : всі члени батьківського комітету, в.о. директора ліцею.

Голова : Ковтонюк Т.М.

Секретар:  Присяжнюк Олена

 

Порядок денний

1.    Шляхи покращення навчальної діяльності здобувачів освіти в умовах воєнного стану.

2.      Про харчування та  готовність укриття і режим роботи закладу до кінця І семестру.

3.      Святкування Новорічних та Різдвяних свят. Робота навчального закладу на зимових канікулах.

І.СЛУХАЛИ:

Яковенко Л.А.. – в.о директора ліцею, яка довела до відома присутніх проблеми і виклики змішаного навчання.  Наголосила на низькій самоорганізації учнів та безконтрольності з боку батьків. Найбільшим викликом є невідвідування учнями як дистанційних уроків, так і онлайн. Додатковою проблемою є те, що переважна більшість учнів виходять на онлайн уроки в режимі вимкненого екрана, що унеможливлює якісну комунікацію під час дистанційного навчання.Також наголосила, щоб вчителі більше приділяли увагу невстигаючим учням, класні керівники уважно слідкували за учнями із неблагополучних сімей, а батьки звертали увагу на підготовку своїх дітей до уроків. Під час офлайн навчання старшокласники теж не «розлучаються» з телефонами і на уроках не слухають вчителів, а грають в ігри. На зауваження не реагують, а часто ще й грубіянять у відповідь.

 

І.ВИСТУПИЛИ:

1.1Ковтонюк Т.М. – голова батьківського комітету, яка наголосила, що якість навченості учнів дійсно на низькому рівні. Цьому передують і об’єктивні причини ( відсутність гаджетів, часто світла чи інтернет-зв’язку), так і суб’єктивні- найчастіше батьківський недогляд та незадовільний рівень самоорганізації учнів. Тетяна Михайлівна запропонувала зобов’язати батьків та учнів працювати на онлайн уроках в режимі відео зв’язку. Якщо ж учень відмовляється включати камеру, на наступному уроці (офлайн) такому учню мають бути дані додаткові завдання з теми, котра вивчалась на онлайн уроці.

1.2. Усенко Л.А., яка запропонувала, щоб учні залишали  свої телефони перед уроком на столі вчителя у спеціально організованому місці.

 

І.Вирішили:

1.      Зобов’язати учасників освітнього процесу(учнів) працювати на онлайн уроках в режимі відеозв’язку.

2.      Класним керівникам організувати спеціальне місце в класі , де будуть зберігатися телефони під час уроків.

3.      Батькам контролювати підготовку та відвідування уроків своїх дітей.

 

ІІ.СЛУХАЛИ:

Яковенко Л.А.. – в.о директора ліцею, яка довела до відома присутніх ,що готовність укриття не відповідає зазначеним строкам, через відсутність кваліфікованих будівельників. Тому, в грудні будемо навчатись у режимі змішаного навчання.

Харчування учнів розпочнеться з 07 грудня. Харчуватися будуть учні пільгових категорій та ті, на чиїх рахунках є гроші(батьківська плата) за січень 2022 року.

ІІ.Вирішили:

2.1.Взяти до відома режим роботи закладу. Тримати на громадському контролі процес облаштування укриття в приміщенні Жадьківського будинку культури.

2.2.Тримати на контролі якість харчування учнів.

ІІІ.СЛУХАЛИ:

3.1Ковтонюк Т.М., яка запропонувала членам Батьківської ради організувати роботу з придбання подарунків для учнів ліцею до свята Нового року.

3.1. Виступили: Ковтонюк Олег, який запропонував членам БР звернутися до місцевих підприємців у кожному селі з проханням виділити кошти для придбання новорічних подарунків.

3.2. Шкандевич Н.П. запропонувала визначитися з датою, до якої потрібно провести цю роботу.

ІІІ.Вирішили:

        3.1. Зібрати інформацію  щодо коштів на придбання подарунків до 10 грудня.

        3.2.Адміністрації закладу:

      скласти списки учнів на отримання подарункових наборів.

 

 

Голова:                               ______

Секретар:                            _______

 

Положення про Батьківську раду

                                      ПОЛОЖЕННЯ ПРО БАТЬКІВСЬКУ РАДУ

Жадьківського ліцею Черняхівської селищної ради

1. Загальні положення

1.1. Органом батьківського самоврядування Жадьківського ліцею є Батьківська Рада .

1.2. Батьківська Рада закладу освіти є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час їх навчання у жадьківському ліцеї.

1.3. Батьківська Рада створюється з метою захисту прав та інтересів учнів, організації їх дозвілля та оздоровлення, громадського нагляду (контролю) в межах повноважень, визначених законом «Про загальну середню освіту» та Статутом закладу освіти.

1.4. Батьківська Рада створюється за рішенням загальношкільних батьківських зборів закладу і діє до моменту обрання нового складу.

1.5. До складу Батьківської Ради обираються представники батьківських комітетів класів.

1.6. У своїй діяльності Рада керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Статутом закладу освіти, іншими нормативними актами в галузі освіти.

1.7. Органи батьківського самоврядування не можуть приймати рішення, що належать до компетенції інших органів управління чи органів громадського самоврядування закладу освіти.

1.8. Рішення Батьківської Ради або загальних зборів батьків закладу освіти виконується батьками виключно на добровільних засадах.

1.9. Рішення Батьківської Ради або загальних зборів батьків закладу з питань організації освітнього процесу та/або діяльності закладу освіти, можуть бути реалізовані виключно за рішенням керівника закладу освіти, якщо таке рішення не суперечить законодавству.

1.10 Батьківська Рада і загальні збори батьків закладу освіти мають право, але не зобов’язані, оформляти свої рішення відповідними протоколами.

1.11. Працівники закладу освіти не мають права втручатися в діяльність ради і загальних зборів батьків учнів закладу освіти, а також вимагати (зберігати) протоколи засідань органів батьківського самоврядування.

2. Мета, завдання, основні принципи діяльності батьківської ради

2.1. Метою діяльності Батьківської Ради закладу освіти є захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування закладу освіти, у відповідних державних органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації освітянських завдань.

2.2. Основними завданнями Батьківської Ради закладу освіти є:

- сприяння здобуттю учнями освіти;

- сприяння створенню умов для забезпечення якісного і здорового харчування, формування в учнів стійких навичок здорового харчування;

- підтримка реалізації прав і обов’язків учнів і батьків;

- участь у реалізації створення середовища, яке б мотивувало до навчальної діяльності, до здорового способу життя, екологічної поведінки;

- участь у реалізації створення максимально зручного для всіх учасників освітнього процесу середовища, яке відповідає основним принципам інклюзивної освіти, рівності та поваги до прав людини;

- сприяння вихованню патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, шанобливого ставлення до державних символів, символіки закладу освіти;

- участь у роботі з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їхньої відповідальності за освітній і виховний процес здобувачів освіти;

- залучення батьківської громадськості до профорієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;

- вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази закладу освіти та його благоустрою;

 

- всебічне сприяння підвищенню авторитету вчителя.

2.3. Основними принципами діяльності Батьківської Ради закладу освіти є:

- законність;

- прозорість

- гласність;

- колегіальність;

- толерантність;

- виборність;

- обов’язковість розгляду пропозицій ради і адміністрації закладу освіти;

- організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

- підзвітність і відповідальність перед загальношкільними батьківськими зборами.

3. Організація роботи Батьківської Ради

3.1. Батьківська Рада закладу освіти формується з представників від кожного класу.

3.2. Кількісний та якісний склад Батьківської Ради визначається рішенням загальношкільних батьківських зборів.

3.3. Із складу Батьківської Ради обирається голова, а у разі необхідності інші громадські представники.

3.4. Батьківська Рада складає план роботи на навчальний рік, керуючись завданнями, що стоять перед закладом освіти, відповідно до плану роботи закладу, який включає усі напрямки організації освітнього та виховного процесу, погоджує його з директором школи.

3.5. Батьківська Рада приймає свої рішення більшістю голосів при наявності на засіданні не менше половини членів Ради.

3.6. Засідання Батьківської Ради проводяться в міру необхідності

3.7. В процесі діяльності Ради можуть створюватись відповідні документи, листи, звернення, тощо, відповідальність за ведення і облік відповідної документації покладається на голову Ради.

3.8. Батьківська Рада звітує про свою роботу перед загальними зборами батьків учнів закладу освіти у день вибору нового складу ради.

3.9. Комітети ведуть протоколи своїх засідань і зборів, що зберігаються у голови комітету і передаються за актом новому складу комітетів.

4. Права та обов’язки Батьківської Ради

4.1. Батьківська Рада має право:

= створювати благодійні громадські некомерційні організації відповідно до чинного законодавства України;

- брати участь у вивченні моніторингу якості освіти закладу;

- брати участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які опинилися в складних умовах проживання;

- вносити на розгляд дирекції, педагогічної ради навчального закладу пропозиції щодо вдосконалення умов організації навчально-виховного           процесу, організаційно-господарських питань, поліпшення роботи з батьками

учнів тощо. Дирекція навчального закладу, педагогічна та наглядова ради зобов'язані в місячний термін розглянути пропозиції Батьківської ради, довести до її відома прийняті рішення;

- встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги школі, захисту здоров’я і життя учнів, навчальної та виховної роботи, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов у навчальному закладі;

- надавати свого представника для участі в розробці і впровадженню локальних актів закладу освіти;

- обговорювати і надавати пропозиції щодо реалізації заходів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

- скликати позачергові батьківські збори (конференції);

- створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства;

- контролювати надходження і розподіл коштів фонду;

- брати участь у вирішенні питань, передбачених статутом цих фондів;

 

- бути відзначеними грамотами та іншими формами морального та матеріального заохочення.

4.2. Батьківська Рада зобов’язана:

 

- дотримуватись у своїй діяльності вимог чинного законодавства та здійснювати свою діяльність у відповідності до Статуту закладу освіти і цього Положення;

 

- надавати інформацію про свою діяльність за проханням директора закладу освіти;

 

- підвищувати ефективність діяльності органів батьківського самоврядування закладу освіти.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

 

Критерії оцінювання учнів

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Поступальне вдосконалення  загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями,  на  формування функціональних, мотиваційних та соціальних компетентностей.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

      Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Компетентісний підхід до освіти передбачає   вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих   ситуаціях.     

    Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення  якості освіти. Так, у   доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для ХХІ століття (1996 р.) було сформульовано чотири принципи, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися набувати знання, навчитися працювати, навчитися жити. Ці принципи, по суті, є глобальними компетентностями.

         Рада  Європи,  проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентостей, пропонує  власний перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов’язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя.  Пізніше  вони були об’єднані в  три основні напрями:  соціальні,  пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.
        На підставі міжнародних та національних досліджень українські вчені виокремили  п’ять наскрізних ключових компетентностей (таблиця 1).

        Найбільш універсальними, ключовими  є компетентності, яких потребує сучасне життя. Вони конкретизуються на рівні освітніх галузей і навчальних предметів для кожного рівня навчання. Перелік ключових  компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом,  навичками життя й практичної діяльності в суспільстві.  Їх формування здійснюється в рамках кожного навчального предмета.                                                                                                        

  Компетентність як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формується передусім на основі опанування змісту загальної середньої освіти. Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.

Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками  відповідно до вимог навчальних програм.

 Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

-  контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого (ї) учня (учениці),  виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;       

-  навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання  сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;

- діагностико-коригувальна, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня (учениці) і педагога;

-  стимулювально - мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;

-  виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності,  та інших позитивних якостей особистості.

При оцінюванні  навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;

-  якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх,  формулювати гіпотези);

-  самостійність оцінних суджень.

Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

         Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця)  правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

   Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і  не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця 2).

    Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

                                                                                                                                   

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) може розрізняти об'єкти вивчення
	2	Учень  (учениця)  відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
III.  Достатній	7	Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
	8	Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її)  логічна,  хоч і має  неточності
	9	Учень (учениця)  добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV.  Високий	10	Учень (учениця) має  міцні знання, здатний (а)  використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення, аргументувати їх
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
	12	Учень  (учениця) має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

 

 

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне,  семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана  на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

-         усунення безсистемності в оцінюванні;

-         підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

-         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

-         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

-         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та  навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об'єднуватися  для проведення тематичного оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі  семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до  Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України -------------------, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями

         Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно - дослідницькі, соціально значущі результати.

  Ефективною у старшій школі є рейтингова система оцінювання, яка сприяє формуванню ключових компетенцій і створює можливості для: 

- визначення рівня підготовленості учнів  на кожному етапі навчального процесу;

- отримання об’єктивних показників щодо засвоєння знань та сформованості умінь учнів не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;

-  градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково–дослідні й художні проекти тощо);

-  підвищення навчальної мотивації й відповідальності;

-  підвищення об’єктивності оцінювання.

Упровадження рейтингу досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності. 

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів та визначення рівня готовності до продовження навчання за певним профілем  у 9-х класах основної  школи  може бути використана форма оцінювання портфоліо.

Основна суть  портфоліо – «показати все, на що ти здібний (а)». Педагогічна філософія  портфоліо предбачає зміщення акценту з того, що учень (учениця) не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета; інтеграцію кількісних і якісних оцінок;  підвищення ролі самооцінки.

 

 Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.  

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSddAv7s5NdnVdr_FnnZfWJUlTH6YzqsBpNdnvrjlDHdqcjp2A/viewform?usp=sf_link

покликання на анкетування вчителів