Освітня програма

    

 

                                                                       «ЗАТВЕРДЖЕНО»

                                                              Директор ___________Олександр ПРУТ

                                                                Наказ №4від 01.09.2021року


ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЖАДЬКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

 

НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

 

 

СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ 

Розділ 1. Призначення закладу загальної середньої освіти та засіб його реалізації……………………………………………………………………...…. ст. 3

Розділ 2. Опис "моделі" випускника закладу загальної середньої освіти…... ст. 4

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу закладу загальної середньої освіти……………………………………………………………………………...ст.6

3.1. Загальні положення освітньої програми  І ступеня. ……………….. ст. 6

3.2. Загальні положення освітньої програми ІІ ступеня. ……………… ст. 10

3.3. Загальні положення освітньої програми ІІІ ступеня. …………... ст. 19

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування (Додаток №1). ………. .ст. 29

Розділ 5. Розподіл педагогічного навантаження між вчителями ліцею.

 

РОЗДІЛ 1.

Призначення закладу загальної середньої освіти та засіб його реалізації

Духовна сила нації – творчий потенціал народу, глибоке усвідомлення надбання українців минулих років. Найважливіше завдання сучасної школи - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Спеціальні уміння і навички — це специфічні для певного навчального предмета і галузі науки практичні уміння й навички. Наприклад, з фізики і хімії - це розв'язування задач, проведення лабораторних дослідів, показ демонстрацій, здійснення дослідницьких робіт. З географії – робота з картою, географічні вимірювання, орієнтування за допомогою компасу та інших приладів. З математики — розв'язування задач, робота з обчислювальними машинами різних типів, з логарифмічною лінійкою, з моделями та ін. З біології - робота з гербаріями, муляжами, колекціями, препаратами, мікроскопами.

Крім спеціальних умінь і навичок у процесі навчання учні оволодівають загально-навчальними уміннями і навичками, які мають відношення до всіх предметів, наприклад, навичками роботи з книгами, довідниками, читання й письма, бібліографічним апаратом, раціональної організації домашньої праці, дотримання режиму дня тощо.

Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Об'єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог.

Між освітою і вихованням існує не однобічний зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.

Таким чином, головне завдання педагогічного колективу Жадьківського ліцею – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:

·  системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку здобувачів освіти;

·  змістом діяльності учителя і здобувачів освіти , який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань;

·  різноманітністю методів, форм і засобів навчання;

·  в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них.

Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед закладом загальної середньої освіти. 

РОЗДІЛ 2 

Опис "моделі" випускника закладу загальної середньої освіти

Випускник Жадьківського ліцею – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Отже, сучасний випускник  вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність.  Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі.  Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення.  Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та  цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя.  Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні.  Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом.  Практична особистість – знає основи комп’ютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає. Це людина, яка  є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в новій ситуації.

Таким чином, педагогічний колектив Жадьківського ліцею повинен виховувати випускника, який  здатний  до самовизна­чення й самореалізації.

РОЗДІЛ 3. 

Цілі та задачі освітнього процесу закладу загальної середньої освіти

3.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ  І СТУПЕНЯ

Освітня програма Жадьківського ліцею  І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах).

Освітня програма початкової освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

-  загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів;

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

-  форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-  вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

 Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік, для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин,  у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Мова викладання українська.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Освітні галузі в 1 -2 класах НУШ:

Мовно-літературна (українська мова (мова і читання), англійська мова)

Математична (математика)

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»)  

Мистецька (мистецтво або музичне мистецтво і образотворче мистецтво)

Технологічна (дизайн і технології)   

Інформатична (інформатика з 2 класу)

Фізкультурна (фізична культура)

Освітні галузі в 3-4 класах НУШ:

Мовно-літературна, зокрема::

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ1)

Іншомовна освіта (ІНО) (англійська мова)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО) Т

ехнологічна (ТЕО) І

нформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

-   додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,

-   проведення індивідуальних консультацій,

-   проведення групових занять.

 

Клас

Предмет

Кількість годин

1

Українська мова

1 година

2

Українська мова

1 година

3

Українська мова

1 година

4

Українська мова

1 година

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовані відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій з таких варіативних модулів:

¾   Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики;

¾   Вправи для оволодіння навичками пересувань;

¾   Вправи для опанування навичками володіння м’ячом;

¾   Стрибкові вправи;

¾   Ігри для активного відпочинку;

¾   Вправи для розвитку фізичних якостей.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (додаток № 1).

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-  кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі  повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями; в 1-4 класах працюють вчителі, що пройшли курси і отримали сертифікат НУШ; 

-  навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН;

-  матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи  створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні можуть використовувати можливості спеціалізований кабінет старшої школи.

-  якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

-  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Людмила Анатоліївна Яковенко, яка опікується:

- оновленням методичної бази освітньої діяльності;

- контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу (додаток№1). 

3.2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ІІ СТУПЕНЯ

Освітня програма Жадьківського ліцею Черняхівської селищної ради розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р) та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», згідно з наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої  освіти ІІ ступеня».

Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів (додаток №1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Освітня програма закладу базової середньої освіти  передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднена на веб-сайті закладу.

На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план ІІ ступеня, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Для учнів 5, 6, 7, 9 класів за основу взято навчальний план для закладів з українською мовою навчання (таблиця 1 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405). Для учнів 6 класу, що навчаються за індивідуально-груповою формою навчання за основу взято навчальний план для закладів з українською мовою навчання (таблиця 1 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405).

Варіативна складова навчального плану закладу освіти враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, рішенням педагогічної ради (протокол № 1 від __.08.2021 року) конкретизовано варіативну складову робочого плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової:

За рахунок годин варіативної складової заплановано:

- збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

Клас

Предмет

Кількість годин

5 клас

Технології

1 година

Хореографія

1 година

Рідний край

0,5год

Укр.мова(ф)

0,5год

Математика (ф)

0,5год

7 клас

Технології

1 година

Хореографія

1 година

Історія рідного краю

0,5 год

8 клас

         Технології

1 година

 

Укр.мова(ф)

1

 

Математика (ф)

0,5год

 

Історія рідного краю

0,5 год

 

Історія рідного краю

0,5 год

9 клас

         Технології

1 година

 

Укр.мова(ф)

1

 

Математика (ф)

0,5год

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

  Математика в 7-9-х  класах вивчається окремими предметами «Алгебра», «Геометрія».

В рамках галузі «Мистецтво» у школі викладаються в 5-7 класах окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», -  та єдиний курс «Мистецтво» в 8-9 класах.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Поділу класів на групи немає.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. П’ятиденний режим роботи навчального закладу визначається на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-  предмети за вибором;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Продовження навчання у 5-9-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

-         Мови і літератури

-         Суспільствознавство

-         Мистецтво

-         Математика

-         Природознавство

-         Технології

-         Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-         формування компетентностей;

-         розвитку компетентностей;

-         перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-         корекції основних компетентностей;

-         комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у школі ІІ ступеня повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми (таблиці 1), підручники, які мають гриф МОН.

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – учні середньої школи навчаються частково за кабінетною системою; предметні кабінети, майстерні і спортивна зала обладнані відповідно до вимог Положення про навчальний кабінет та вимог техніки безпеки;

якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Л.А. Яковенко, яка опікується:

оновленням методичної бази освітньої діяльності;

контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;

моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

     Освітня програма закладу базової середньої освіти  передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план ІІ ступеня, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

 

 

3.3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ІІІ СТУПЕНЯ

Освітня програма школи ІІІ ступеня розроблена на виконання Закону законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31 .03.2020 № 464, «Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти» (таблиці 2,3).

 Освітня програма визначає:

-  загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором та індивідуальних занять, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів;

-   очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, вказаних в навчальному плані;

-   пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

-  форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-  вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

 Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-го класу/технологічний профіль/ складає – по 1368  годин/навчальний рік,

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи ІІІ ступеня.

Навчальний план для розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів. Вибірково-обов’язкові предмети –мистецтво  та інформатика. Базові предмети вивчаються на рівні стандарту. Профільні предмети – бджільництво по 4 години на тиждень у 10 кл. та 3 год-в 11кл.,лісівництво по 1 год на тиждень у 11 кл.,тракторна справа по 4 год на тиждень). Для підсилення вивчення укр. мови  - 1 год.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято на засіданні педагогічної ради, враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу. Години варіативної складової використано на укр. мови , з метою   підготовки  до зовнішнього незалежного оцінювання в 2022 році .

Вивчення предметів здійснюватиметься за чинними програмами відповідно до переліку програм, підручників та посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2021/2022 навчальному році.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану. Навчальні плани зорієнтовані на роботу за п’ятиденним навчальним тижнем. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

 

 

 

Ключові компетентності

1

Спілкування державною

(і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

№ з/п

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

-         Мови і літератури

-         Суспільствознавство

-         Мистецтво

-         Математика

-         Природознавство

-         Технології

-         Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-         формування компетентностей;

-         розвитку компетентностей;

-         перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-         корекції основних компетентностей;

-         комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-     кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-     навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-     матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-     якість проведення навчальних занять;

-     моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

         Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-     оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-     контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-     моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-     створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати профільної середньої освіти

        Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

        Реалізація освітньої програми загальної середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4.                                                                    Додаток №1

 

1.     ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

ДО РОБОЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

Жадьківського ліцею Черняхівської селищної ради

І. Загальні засади

Тип закладу – ліцей  (технологічний профіль та естетичний)

Структура освітнього закладу

Ліцей    має статус україномовного.

Класів з українською мовою навчання – 11:

І ступінь – 4 класи, ІІ ступінь – 5 класів;ІІІ ступінь 2 класи

Орієнтовна кількість учнів:  1-4 кл. – 35__ учнів; 5-9 кл. –44 __ учнів;10-11-__20_

Режим роботи закладу:

-       мова навчання – українська;

-       режим  навчання – п’ятиденний;

-       початок занять – о 8.30 годині;

-       тривалість уроків у початковій школі та основній відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

-       тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778).

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Робочий навчальний план Жадьківського ліцею на 2021-2022 навчальний рік розроблений на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепції Нової української школи, ухваленої рішенням колегії МОН України від 27.10.2016, із змінами від 03.04.2017., наказу №504 від 22.04.2014. «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей з ООП» та наказу №799 від 07.06. 2017«Про внесення змін у додатки до наказу №504»

Робочі навчальні плани складені відповідно наказів МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів ЗЗСО», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня» та від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня»:

для 1-4 класів – за Типовим навчальним планом початкової школи з навчанням українською мовою (за типовою освітньою програмою початкової освіти авторського колективу під керівництвом О.Я.Савченко), затвердженим Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року;та Типової освітньої програми затвердженої  Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273 розроблена під керівництвом Савченко О. Я. (для 3- 4 клас НУШ)

-         для 5-9 класів – за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 №405 (таблиця №1).

-          Для 10-11 класів відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня , затвердженої наказом №406 від 20.04.2018р.(таблиця №2)

 ІІ. Розподіл годин інваріантної та варіативної складових

 

Робочий навчальний план Жадьківського ліцею   охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин робочого навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі.

При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМ України від 23.11.2011 № 1392 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013) та наказами МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів НУШ» «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів НУШ», , від 08.10.2019 року № 1273 ;

 -від 20.04.2018 №405  «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня»;

- від 20.04.2018 № 408, згідно з наказом№1493 від 28.11.2019 «Про внесення змін до типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»

ІІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

 

У 2021-2022 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної складової, на які виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:

 

№ з/п

Назва навчального предмету, спецкурсу тощо

Спрямування

Клас

Кількість годин за робочим навчальним планом

Кількість годин

І семестр

ІІ семестр
  1.  

Українська мова

Навчальний предмет інваріантної складової

5

3,5

4

 

3

 
  1.  

Українська мова

Навчальний предмет інваріантної складової

6

3,5

3

 

4
  1.  

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

8

1,5

1

2

 
  1.  

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

9

1,5

2

 

1
  1.  

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

10

1,5

1

 

2
  1.  

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

11

1,5

2

 

1
  1.  

Захист України

Навчальний предмет інваріантної складової

10

1,5

2

 

1
  1.  

Захист України

Навчальний предмет інваріантної складової

11

1,5

2

 

1
  1.  

Географія

Навчальний предмет інваріантної складової

9

1,5

2

 

1

 
  1.  

Хімія

Навчальний предмет інваріантної складової

7

1,5

1

2

 

ІV. Інклюзивне та індивідуальне навчання.

У 2021/2022 н.р. в Жадьківському ліцеї функціонуватиме два інклюзивних класи: 7кл,8кл., в якому будуть навчатися по одному здобувачу освіти з ООП та буде забезпечено педагогічний патронат для учня 9 класу Цимбалюка Богдана Анатолійовича. 

Навчальні  програми та індивідуальні програми розвитку  для даних категорій здобувачів освіти  складені на основі висновків про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини наданої  Черняхівським ІРЦ.

 

V. Варіативна складова навчального плану.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових частин навчального плану.

В 10-11 класах відводиться по 8 і 9 годин відповідно відповідно для вивчення профільних предметів (лісництво,бджільництво, тракторна справа, укр.мова(факультатив).

Використано годин варіативної складової: по 1   год. у 5, 7,8,9 класах на технології. Додаткові години плануємо реалізовувати у 5, 7 кл. через модуль « Основи побутової діяльності» , у 8,9 – модуль «Технології  виготовлення свічок»;

по 1 год. у  5,7 класах на уроки хореографії(факультатив);

по 0,5 год. у 7,8,9 класах на курс «Історія рідного краю» та 0,5 год. у 5 класі на курс «Рідний край»;

по 0,5 год у 5 класі та по 1 год. у 8,9,11 класах на поглиблене вивчення укр.мови;

по 0,5 год. у 5,8,9 класах на поглиблене вивчення математики( Курс фінансова грамотність)

 

Позакласна виховна робота-  1 ставка .

Гурткова робота:

1.Клуб  «Юний патріот»;

2.Вокальний гурток.

 

VІ. Робота групи продовженого дня .

На виконання наказу МОН від 25.06.2018 « Про затвердження порядку створення груп продовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти» у 2021/2022 н.р. у Жадьківському ліцеї створена 1 група продовженого дня для здобувачів освіти 1-4 класів, з тижневим педагогічним навантаженням  0,25 ставки (4,5 год. на тиждень).

Режим роботи групи продовженого дня

12.30-14.00 - Прогулянки на свіжому повітрі.

14.30-15.30.- Виконання домашнього завдання.

            VIІ. Екскурсії та навчальна практика у 2021/2022 н.р.

 

Відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки від 06.02.2008р. за №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Проводитимуться  екскурсії  в червні за планом та регламентовані по часу.

-       для учнів 1-4-х класів не більше 3-х академічних годин кожного дня, але всього не  більше 12 годин.

-       для учнів 5-10-х класів по 3 академічні години на день, але всього не більше  30 годин.

 

VII.1

Орієнтовна тематика екскурсій, практичних занять та навчальної практики

1 клас

Екскурсія до бібліотеки (шкільної, міської чи сільської).

Екскурсії: "Спостереження за явищами природи. Правила поведінки в природі";

«Ознайомлення з народними обрядами».

Екскурсія до фізкультурно-оздоровчого комплексу та практичне заняття «Знайомство зі спеціальним спортивним обладнанням та особливості  його використання. Змагання, дитячі спортивні ігри».

Екскурсія: Дорога до школи (до дитячої поліклініки, до бібліотеки, до театру тощо). Особливості пересування та дотримання техніки безпеки.

2 клас

Екскурсія до бібліотеки (шкільної, міської чи сільської). Зустріч з місцевим письменником. Популяризація дитячої книги.

Екскурсія до лісу, парку: "Природа навколо нас".

Екскурсія  до театру (кінотеатру): перегляд вистави, кінофільму з наступним обговоренням.

Екскурсія до фізкультурно-оздоровчого комплексу (стадіону) 

Екскурсія містом (селищем). Пішохідні переходи. Повторення правил дорожнього руху.

3 клас

Екскурсія:  "Спостереження  за  природою і  працею людей своєї місцевості". Відображення вражень у різних видах і формах мистецтва.

Практичні заняття та ігри з Правил  дорожнього руху на спеціально розміченому майданчику або на вулиці.

Екскурсія: рельєфний дизайн місцевості рідного краю. Штучний та природний дизайни.

Робота на пришкільній ділянці. Догляд за кімнатними, городніми рослинами.

4 клас

 

Екскурсія: "Спостереження за рослинами, тваринами, погодними умовами свого краю".

Екскурсія до краєзнавчого музею, художньої  виставки, творчої майстерні митця. Народні ремесла України.

Екскурсія до аптеки.

Робота на пришкільній ділянці. Догляд за кімнатними, городніми рослинами

Заготовлення у лісі, парку, полі природних матеріалів для художніх виробів на уроках трудового навчання.

Ігри та заняття з повторення правил  безпечної поведінки учнів на вулицях і дорогах.

5 клас

 

Екскурсія літературними стежинами, до літературного музею. 

Екскурсії «Умови існування рослин і тварин нашого краю», «Вода в природі, її стани і значення».

Екскурсія до краєзнавчого музею.

Екскурсія в місцевий музей мистецтв.

Екскурсії до планетарію, обсерваторії «Міфологічні герої на карті зоряного неба», «Місяць – супутник Землі», «Сонячна система», «Сонце – найближча зоря»;

Екскурсія на підприємство легкої промисловості.

Практичні заняття: «Природа рідного краю», «Природні явища навколо нас»;

«Вивчення і відтворення елементів обрядових свят (пісень,  хороводів, вертепів тощо) з урахуванням регіональних особливостей; місцевих традицій»;

«Повторимо правила дорожнього руху».

6 клас

Екскурсії: відвідування музичних театрів, філармоній, концертних залів (з відображенням своїх вражень у різних формах).

Екскурсія: декоративно-ужиткове мистецтво: "В майстерні митця".

Екскурсії: «Археологічні пам'ятки рідного краю», «Пам’ятки Трипільської культури», «Міста-держави Північного Причорномор’я»; 

Екскурсії: «Осінні явища в житті рослин. Пристосованість рослин  до  середовища існування», « Зимові явища в житті рослин», «Весняні явища в житті рослин. Пристосованість рослин  до  середовища  існування», «Знайомство з квітковими рослинами», «Розпізнання найпоширеніших бур'янів,  кормових і лікарських рослин»; 

Екскурсія на підприємство харчової промисловості.

Практичні заняття: конкурси «Знавець рідної мови», художнє читання

Систематизація  матеріалів з літератури рідного краю.   Бібліотечна година.

Практичне заняття: творчі конкурси з музичного та образотворчого мистецтва.

 Практичні заняття: «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості», «Грунт і рослини», «Орієнтування на місцевості», "Окомірне знімання з планшетом невеликої території"; "Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів".

Практичне заняття: «Повторимо правила дорожнього руху».

7 клас

Екскурсія «Літературними стежками»; «Пам'ятки середньовічної культури»;

Екскурсії:  «Квітково-декоративні рослини», «Бур’яни, їх морфолого-біологічні особливості», «Рослини водойм і прибережжя»,  «Водорості, мохи, гриби, лишайники вашої місцевості», «Різноманітність рослинного світу»;

Екскурсія в ліс. Ознайомлення з різноманітністю комах, знайомство з голосами птахів, вивчення слідів ссавців. Вивчення взаємозв'язків компонентів природи. Екскурсія  на  луки або в степ. Ознайомлення  з різноманітністю комах та хребетних тварин.

Екскурсія на поле. Ознайомлення з комахами-шкідниками сільськогосподарських рослин. Вивчення впливу людської діяльності на природу.

Екскурсії  «Фізика навколо нас», «Оптичні явища в природі».

Екскурсії на місцеві виробництва з питань енергозбереження.

Екскурсія на деревообробне підприємство.

Екскурсія – похід  з метою ознайомлення з природою рідного краю.

Творчі конкурси з музичного та образотворчого мистецтва на тему «Історія та культура рідного краю».

Практичні заняття: «Фенологічні  спостереження за ранньоквітучими рослинами», «Складання гербарію з бур'янових і кормових рослин»;

«Збір та систематизація матеріалів з історії та культури рідного краю»; «Збір та запис народних пісень»;

Географічний вечір або КВК "Материки планети".

Фізичний вечір або КВК Видатні вчені України, рідного краю».

Практичне заняття: «Повторимо правила дорожнього руху».

8 клас

Фольклорна експедиція.

Етнографічна експедиція «Шевченкознавство в ріднім краї» (збір матеріалів).

Оформлення шкільних навчальних кабінетів, музеїв.

Екскурсія "Тої слави козацької повік не забудеш".

Екскурсія до місцевої лікарні (травматологічний пункт, пункт переливання крові, лабораторія).

Екскурсія з метою збирання  колекції місцевих гірських порід або вивчення особливостей їх видобутку у місцевому кар'єрі.

Практичне заняття (ділова гра): "Прогноз погоди на наступні три дні".

Практичне заняття (ділова гра): "Проблеми раціонального природокористування в Україні".

Екскурсія до аптеки (ознайомлення з приготуванням розчинів різної концентрації, використання хімічних речовин як лікувальних засобів тощо).

Екскурсія на м'ясомолочні підприємства (ознайомлення з процесами визначення кислотності, засолювання тощо).

Екскурсії на виробництво: ознайомлення з  електровимірювальними приладами, основними технологічними процесами;

Відвідування виставки майстрів народної художньої творчості.

Екскурсія – похід з метою ознайомленням з святинями, осередками культури  рідного краю.

Екскурсія на місцеві підприємства з питань енергозбереження.

Екскурсії до професійно – технічних навчальних закладів.

Практичне заняття: «Повторимо правила дорожнього руху».

10 клас

Фольклорна експедиція (систематизація матеріалів).

Екскурсія по історичних місцях рідного краю  

Практичні заняття: Реклама-презентація країн світу.

Екскурсія "Сезонні зміни в біогеоценозах", «Різноманітність і пристосованість організмів».

Екскурсія на місцевий хлібокомбінат.

Екскурсії на сільськогосподарське виробництво.

Екскурсії на селекційну станцію, місцеві сільськогосподарські виставки.

Екскурсії до військових навчальних закладів, до гарнізонів діючих військових частин.

Екскурсії до професійно – технічних та вищих навчальних закладів.

Практичні заняття з інформаційних технологій. 

Відвідування виставки досягнень науково – технічної творчості.

Фізичний, хімічний та біологічний  практикуми.

Навчально-виробнича практика  відповідно до спеціалізації навчання за  технологічним профілем.

Військово-польові збори юнаків.

 

 

 

 

 

 

 

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              

 

 

 

 

 

 

              Робочий навчальний план початкової школи (1-4класи)

 Жадьківського ліцею Черняхівської селищної ради

на 2021-2022 навчальний рік

Наказ МОН України від 21.03.2018 №268

(розроблена під керівництвом О.Я.Савченко,

рішення Колегії МОН України від 22.02.2018р.)

                                    Наказ Міністерства освіти і науки України

від 08.10.2019 року № 1273

Типова освітня програма,

розроблена під керівництвом Савченко О. Я. (для 3- 4 клас НУШ)

 

Освітні галузі

 

Кількість годин на тиждень/рік

у класах

 

 

 

1

2

3

4

 

 

Мовно-літературна

Іншомовна

 

7/175

7/175

7/245

7/245

 

 

 

2/70

3/105

3/105

3/105

 

 

Математика

 

4/140

4/140

5/140

5/140

 

 

Я досліджую світ

 

 

3/105

 

 

 

3/105

 

3/105

 

3/105

 

 Технологічна

Трудове навчання

1/35

1/35

1/35

1/35

 

 

Інформатична

Інформатика

-

1/35

1/35

1/35

 

 

Мистецька

Музичне мистецтво

1/35

1/35

1/35

1/35

 

 

Образотворче  м

1/35

1/35

1/35

1/35

 

 

Фізкультурна

 

3/105

3/105

3/105

3/105

 

 

Усього

 

19+3

21+3

22+3

22+3

 

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять:

 

Українська мова

 

 

    1/35

1/35

1/35

1/35

 

 

 

21/735

22/770

26/910

26/910

 

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

22/770

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23/805

25/875

26/910

26/910

 

 

Директор                                        Олександр ПРУТ

 

 

 

 

                                           

                                          

                                                Робочий навчальний план

для 5-9 класів Жадьківського ліцею

 Черняхівської селищної ради

                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства освіти і науки України

від 20.04.2018 № 405

                                                                                      Типова освітня програма

                                                                            закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

                                                                                                                 Таблиця 1

до Типової освітньої програми

 

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Іноземна мова

3

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

1

Мистецтво*

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

Мистецтво

-

-

-

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природо-знавство

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура**

3

3

3

3

3

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

3,5

 

2,5

3

3

Історія рідного краю

 

 

0,5

0,5

0,5

Рідний край

0,5

 

 

 

 

Технології

 

 

 

«Основи побутової діяльності»

1

 

1

 

 

«Технології виготовлення свічок»

 

 

 

1

1

Хореографія

 

1

 

1

 

 

З укр. мови(факультатив)

0,5

 

 

1

1

з математики (факультатив)

0,5

 

 

0,5

0,5

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27+3

26,5+3

30,5+3

31,5+3

33+3

 

Директор                    Олександр ПРУТ

                                                     Робочий навчальний план

для 10-11 класів Жадьківського ліцею

 Черняхівської селищної ради

                                                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства освіти і науки України

від 20.04.2018 № 408

                                                                                                              Типова освітня програма

закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

                                                                                    Таблиця 2 до Типової освітньої програми

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети1

27 (29)

26 (28)

Українська мова

2

2

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова2

2

2

 

 

 

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура4

3

3

Захист України

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)

3

3

Інформатика

2

2

Мистецтво

1

1

Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

 

8 (6)

 

9 (7)

Лісівництво

 

1

Тракторна справа

4

4

Бджільництво

4

          3

Укр. мова(факультатив)

 

1

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього

38

38

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

 

Директор                                                             О.О. Прут

 

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

учня 7 класу Жадьківського ліцею

Міненка Василя Петровича (інклюзивне навчання)

на 2021/2022 н.р. складений на основі Типової  освітньої  програми для 

закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня                       Таблиця 1

                                                                                                до Типової освітньої програми Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою від 20.04.2018 № 405 та висновку про психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини № ***   від серпня 2021р Черняхівського ІРЦ. 

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

 

7кл

 

Тип програми

 

Мови і літератури

Українська мова

а

2,5

Українська література

а

2

Іноземна мова

а

3

Зарубіжна література

а

2

Суспільство-знавство

Історія України

а

1

Всесвітня історія

а

1

Історія рідн.краю

а

0,5

Мистецтво*

Музичне мистецтво

а

1

Образотворче мистецтво

а

1

Алгебра

а

2

Геометрія

а

2

Біологія

а

2

Географія

а

2

Фізика

а

2

Хімія

а

1,5

Технології

Трудове навчання

 Основи побутової діяльності

а

 

а

1

 

1

Інформатика

а

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

а

1

Фізична культура**

м

3

Разом

 

29,5+3

Корекційно-розвиткові заняття

Розвиток зв’язного мовлення

 

 

 

 

 

 

 

Всього

31,5+3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Директор                       Олександр ПРУТ

 

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

учня 8 класу Жадьківського ліцею

Присяжнюка Дмитра Володимировича

(інклюзивне навчання)

на 2021/2022 н.р. складений на основі Типової  освітньої  програми для 

закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня                       Таблиця 1

                                                                                                до Типової освітньої програми Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою від 20.04.2018 № 405 та висновку про психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини № ***   від серпня 2021р Черняхівського ІРЦ. 

Освітні галузі

Предмети

          Кількість годин на          

 Тип програми

8кл.

 

Мови і літератури

Українська мова

2

а

Українська література

2

а

Іноземна мова

3

м

Зарубіжна література

2

а

Суспільство-знавство

Історія України

 

1,5

а

Всесвітня історія

1

а

Мистецтво

1

а

Математична

Алгебра

2

а

Геометрія

2

а

Природознавство

Біологія

2

а

Географія

2

а

Фізика

2

а

Хімія

2

а

Технології

Трудове навчання

1

а

Інформатика

2

а

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

а

Фізична культура**

3

а

Разом

28,5+3

 

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

3

 

Історія рідного краю

0,5

 

«Технології виготовлення свічок»

1

 

З укр. мови(факультатив)

1

з математики (факультатив)

0,5

Корекційно-розвиткові заняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Директор                       Олександр ПРУТ

 

             ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

учня 9 класу Жадьківського ліцею

Цимбалюка Богдана Анатолійовича на 2021/2022 н.р. складений на основі Типової  освітньої  програми для 

закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня                       Таблиця 1

                                                                                                до Типової освітньої програми Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою від 20.04.2018 № 405 та висновку про психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини № ***   від серпня 2021р Черняхівського ІРЦ. 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

 

8кл

 

Тип програми

 

Мови і літератури

Українська мова

1

м

Українська література

1

м

Зарубіжна література

1

М

Суспільство-знавство

Історія України

1

М

Всесвітня історія

0,5

М

Образотворче мистецтво

1

М

Алгебра

1

М

Геометрія

1

М

Біологія

1

М

Географія

0,5

М

Фізика

0,5

М

Хімія

0,5

М

Технології

Трудове навчання

1

М

Інформатика

1

М

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

М

Фізична культура**

1

м

Разом

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Директор ліцею                 Олександр ПРУТ

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)