СТОРІНКАМИ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ
(нарис історії навчального закладу)
Історія Жадьківського колегіуму сягає середини ХІХ століття. З архівних джерел відомо, що поміщик Фатович (власник села) у 1862 році відкрив школу для місцевих дітлахів. Нижче приведений документ, який свідчить про народження Жадьківського осередку освіти.
1862 р., січня 4. - Рапорт ад'ютанта поручика Голубцова київському, подільському та волинському генерал-губернатору князю І. І. Васильчикову з інформацією про спробу відкриття в с. Жадьках Радомишльського повіту школи для дітей селян: «...Владелец д. Жатьки помещик Фатович, желая открьіть в своем имении школу для образования крестьянских детей, 23-го прошлого ноября привез с собою из г. Житомира дворянина Юрковского, римско-католического вероисповедания, 65 лет, и поручил ему обучать жатьковских крестьянских детей русской грамоте по двум букварям, привезенньїм из Житомира же. Буквари зти русской гражданской печати изданьї в Вильне для употребления в приходских училищах и пропущеньї цензурою в 1859 году. Школа помещалась в флигеле помещичьего дома и неоднократно била посещаема видиборским приходским священником, которого помещик Фатович просил наблюдать за преподаванием. Учащихся в школе било всего пять крестьянских мальчиков; все они знают русскую азбуку и читают по складам. Помещик Фатович обьяснил: 1) Что так как д. Жатьки находится от видиборской школи в расстоянии более 8 верст, то он неоднократно просил видиборского приходского священника приискать ему своего учителя на полном содержании помещика, но получив в том от священника отказ, он, Фатович, в последних числах прошлого ноября привез с собой из г. Житомира учителя Юрковского, которий и обучал крестьянских детей русской грамоте. 2) Что число учебников привезенних им из Житомира вказалось недостаточно, почему Фатович просил видиборского священника уступить ему несколько букварей, но священник уведомил его, что благочинний, священник Слюзинский на зто не согласился. 3) Что заметив со сторони крестьян какое-то особенное нежелание посилать своих детей в школу и видя, что число учащихся не увеличивается, он в последних числах минувшего декабря м[еся]ца отпраеил дворянина Юрковского обратно в г. Житомир и закрьіл школу».
(ф. 442, оп. 811, спр. 254, арк. 19-20. Оригінал).
І лише у перші роки Радянської влади в селі знову було налагоджено початкове навчання на хатах його жителів. За свідченнями жителя села Жадьки Івана Германовича Цимбалюка, 1924 р.н.: «Школа свого часу знаходилась в поміщицькому будинку, де відкрили початкову школу. В 1928 році громадою було збудовано за державним проектом приміщення початкової школи. Для будівництва використали могутні сосни, що росли на кладовищі. У 1930-1931 навчальному році учні навчались в новому приміщенні. В 1932 - му реорганізовано у 7-річну. Першим директором був Филимон Олександрович Микитюк. А змінив його Войтенко з Горбулева. Перед війною очолював школу М.Я.Пінькевич.»
Зі слів Маковецької Надії Іванівни, 1923 р.н.: «22 червня 1941 року відбувся шостий випуск учнів семирічної школи. Саме тоді була почута страшна звістка: фашистська Німеччина без оголошення війни напала на нашу Вітчизну. Війна не обминула і нашого села. Школа була понівечена, штукатурка повністю обсипалась, весь дах був пошкоджений, вікна побиті, опалювальні печі зруйновані, підлога також зруйнована.»
Після звільнення села від окупації, в грудні 1943 року, повернувся в село і Михайло Якович Пінькевич, який знову став директором семирічної школи і працював до 1946 року. Це був молодий, 1918 року народження, енергійний директор, прекрасний організатор. Він зумів підняти на ремонт школи всю громадськість села, вчителів, старших учнів. З 1944 року школа знову розпочала свою діяльність, хоч вона була ще така, що в ній не лише вчитися було тяжко, але навіть повірити в те, що тут можна вчитися. Однак, було основне – радість визволення, жадоба до знань. Кожне слово вчителя, кожна його порада сприймалася дітьми як щось дороге, необхідне для його життя. Ніхто не сумував, що одягнутий в старий латаний одяг, взутий в порвані чоботи або черевики. Дарма! Зате він у школі. На зошити йшли паперові мішки, старі газети, чорнило робили з бузини. У багатьох дітей не було пер, писали спеціально виготовленими паличками, але старалися вчитися, танцювали, весело гралися на перервах. Дорогою вона була ще й тому, що відремонтована своїми руками. Відразу ж після звільнення від агресорів, в школі працювали в початкових класах: О.Г.Пилипчук, Н.С.Гуцалюк, О.С.Ящук, О.І.Андрійчук, у старших класах працювали: В.А.Скалецька, Л.П. Горенчук, Ц.Ф. Хомич, О.Г.Смолич, С.А.Пивоварська (завуч школи). Не вистачало вчителів, учнів було багато. Чимало класів було паралельних. Сьомий клас було випущено в 1944 році. З цього випуску всі
учні закінчили вищі навчальні заклади. Є.В.Омельчук, О.Ф.Хлопіцька стали вчителями, М.Д.Кузьменко – інженером ( працював в Іршанську), М.І.Смолич працювала медпрацівником.
У 1946 році був оновлений педагогічний колектив. М.Я.Пінькевич був переведений на посаду директора середньої школи в райцентр Потіївку. У цьому ж році демобілізувався з армії у званні капітана Д.М.Топчій (він пройшов вогонь ІІ світової війни з першого і до останнього дня), який до призову в армію працював у школі вчителем російської мови. Він став її директором. Це був талановитий не лише вчитель, але й директор. Він умів згуртувати колектив. Сам був людяним, чуйним, культурним, всебічно розвиненим. Завжди користувався великим авторитетом серед своїх колег-вчителів, директорів району, серед усіх мешканців села.
В 1952 році школа після рганізації стала середноью. Д.М. Топчій у цьому році був призначений на посаду завідуючого Потіївським райвно, а директором Жадьківської школи став М.К.Човнюк, якого в 1954 році змінив С.Г.Когут.
Перший випуск двох десятих класів відбувся в 1954 році. Переважна більшість з випускників закінчили вищі навчальні заклади (Н.А.Андрійчук, М.В.Некрашевич, Л.О.Махновець – вчителі, В.Ободзінський, А.Кирилюк – інженери, Л.М.Ящук – на керівних посадах у сільськогосподарському виробництві).
Педагогічний колектив ріс, школа міцніла, надавала значну допомогу місцевому колгоспу у зборі сільськогосподарської продукції. Шкільна виробнича бригада, якою керували В.В.Сахневич та О.І.Смолич мала 15 га землі, на якій вирощували кукурудзу для колгоспу, добиваючись високих урожаїв.
Вчитель О.І.Смолич своїм технічним гуртком захопив усіх учнів. Члени гуртка неодноразово брали участь в районних та обласних змаганнях юних техніків. Так, Л.О.Махновець зайняла призове місце.
У 1953 році вчителем фізкультури був призначений М.Л. Шишов. При ньому, у спортивних досягненнях, школа була однією з кращих у районі.Він також добре проводив підготовку юнаків до служби в Збройних Силах СРСР.
З 1959 року педагогічний колектив очолив Прищепа Сергій Іванович. Умови праці тоді були складні. В приміщенні початкової школи потрібно було навчати понад 400 учнів (13 класів). Навчання проводилось в дві зміни при освітленні гасовими лампами. Тому силами колгоспу, дирекції школи, вчителів та учнів було розпочато будівництво додаткових шкільних приміщень. А вже з другої чверті 1959-1960 навчального року заклад перейшов на однозмінне навчання. Всі роботи по ремонту і обладнанню класних кімнат виконували власними силами вчителі, техпрацівники та учні.
Вчитель виробничого навчання В.В.Сахневич та вчитель біології А.В.Щуцький велику увагу приділяли конкретній роботі учнів на пришкільних навчально-дослідних ділянках. Зокрема, була шкілка дворічних саджанців фруктових дерев, які продавалися вчителям, жителям села і школам району. За один рік на рахунок спецкоштів школи поступило 4675 крб. Добре діяла в школі учнівська виробнича бригада. Взимку 1960 року учні внесли на 3га органічні добрива, а навесні посадили під кінні плуги картоплю «Сіянець-419». Урожай зібрали відмінний: здали колглспу з даної площі 1140 ц бульби. Бригадиром учнівської бригади був учень 10 класу Камінчук Василь, який зарекомендував себе добрим організатором і своєю старанністю був яскравим прикладом для товаришів. Всі роботи по обробітку і збиранню врожаю вчителі та учні виконували вручну, хоч ніякої оплати від колгоспу вони не отрмували.
У даний період була добре організована позашкільна і гурткова робота. Гурток «Умілі руки», яким керувала Г.М.Безверська , представляв свої вироби на районній виставці. Учитель співів А.П.Легенчук створив великий хоровий колектив, який неодноразово з великим успіхом виступав на районних оглядах.
Члени гуртка художнього читання (керівник О.Г. Смолич) приймали участь в обласних оглядах. Учасники шкільної художньої самодіяльності були частими гостями зі своїми концертами на сцені не лише свого села, а й навколишніх сіл.
У 1964 році при навчальному закладі було створено інтернат для учнів з віддалених сіл, почала працювати їдальня.
У 1965 році директором став В.К.Коляда, якого в 1972 році змінив В.Ф.Шурдук. За його керівництва було споруджено другий корпус, де планувалось розмістити спортивну кімнату, кабінет хімії та два класи.
У 1976 році В.Ф.Шурдук був звільнений з посади директора і переведений до іншої школи, а директором у Жадьки було призначено А.І.Вербила, який налагодив тісні зв’язки з місцевим радгоспом імені Карла Маркса.
Школа почала завойовувати призові місця в районному соціалістичному змаганні, за що неодноразово нагороджувалась перехідним Червоним прапором та перехідним вимпелом.
Вихідець села, В.С.Вознюк, який працював начальником об’єднання «Укрхміль», на прохання земляків вирішив надати практичну допомогу по будівництву нової типової школи. Як наслідок, у 1979 році завезли будівельні блоки для фундаменту. Проте, директор радгоспу, А.М.Канівець відмовився розпочати будівництво нового приміщення і блоки були використані для будівництва тракторного парку. Лише у 1982 році, за сприяння нового директора радгоспу А.В.Голубенка та В.С.Вознюка розпочалося будівництво нової школи. На завершальному етапі зведення працювало багато жителів села, педагогічний колектив та учні. А 1 вересня 1984 року учні ввійшли у просторі світлі класи нової школи. На кошти радгоспу були оформлені навчальні кабінети, Ленінський зал, коридори тощо. Учителі дбали про те, щоб оформлення та обладнання довести до зразкових.
У 1986 році, завдяки старанності, творчості, наполегливості та ініціативі військового керівника Шишова Миколи Лукича у школі було створено музей, а також всю навчальну базу з початкової військової підготовки: побудовано тир, смугу перешкод, оформлено кабінет ПВП.
Педагогічний колектив постійно працював над зміцненням навчально-матеріальної бази, над благоустроєм і впорядкуванням території навчального закладу, створенням належних умов для навчання і відпочинку дітей шестирічного віку; естетично оформлено шкільну їдальню, фойє, ігрову кімнату, оформлено і обладнано комп’ютерами кабінет інформатики і обчислювальної техніки, обладнано гімнастичне містечко, географічний майданчик, посаджено молодий фруктовий сад.
Під керівництвом директора А.І.Вербила зміцніла навчально-матеріальна база. Учні-старшокласники навчались тракторної справи. Школа стала зразковою завдяки наполегливій праці вчителів О.К.Смолич, А.І.Вербила, Т.В.Янович, Н.С.Стадник. У 1992-1995 роках педагогічний колектив продовжував працювати над впровадженням програми «Освіта». Незважаючи на тяжке економічне становище в країні і, зокрема, в галузі освіти, заняття проводилось з використанням нетрадиційних методів: урок-лекція, урок-диспут, урок-гра, конференція. Значна увага приділялась впровадженню в практику роботи звичаїв і традицій рідного краю. Колектив поповнився молодими вчителями: Н.І.Григорчук,І.М.Гаєвською, В.А.Субіною,В.В.Кропивницькою, О.А.Денисюк, О.М.Шишовою, М.В.Власюком, Н.Б.Григорчук.
З 1 вересня 1999 року директором Жадьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів став О.М.Григорчук, її випускник. Це молодий, енергійний, врівноважений керівник, який завжди намагався знайти спільну мову з працівниками школи і учнями.
У цьому році на базі ЗОШ був проведений всеукраїнський семінар керівників допризовної підготовки юнаків. Учні – постійні учасники районних спартакіад і олімпіад, а вчительський колектив - учасник спартакіади освітян Черняхівщини.
В.М.Горностай, О.М.Григорчук, Ю.П.Присяжнюк були переможцями і призерами районного конкурсу «Вчитель року». Вокальній групі вчителів у 2001 році було присвоєно звання «Народного колективу».
У 2000-2001 навчальному році в школі працювали 19 вчителів, 8 з яких – випускники Жадьківської школи різних років.
Нова сторінка навчального закладу відкривається у 2008 році, коли за ініціативи начальника відділу освіти Черняхівської РДА Г.Ф.Сташенка та директора школи, О.О.Прута, призначеного у 2003 році, Жадьківську ЗОШ І-ІІІ ступенів було реорганізовано у Жадьківський колегіум. Напрямок освітньої діяльності визначено як культурно-естетичний та технологічний. У зв’язку з цим, введено нові навчальні дисципліни: основи лісництва, бджільництво, технології.
З метою рівного доступу всіх дітей мікрорайону до якісної освіти, на підставі розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації №147 від 01.04.2008р., створено Жадьківський освітній округ.
Розпорядженням визначено, що суб’єктами округу являються: Жадьківський колегіум, Селецька , Салівська ЗОШ І-ІІ ступенів, Росівська , Браженська ЗОШ І ступеня, Жадьківський , Росівський, Салівський, Селецький дошкільні навчальні заклади Черняхівського району Житомирської області;
У колегіумі продовжує функціонувати Народний вокальний колектив «Сузір’я» під керівництвом В.М.Присяжнюка. Не раз уже змінювався склад його учасників, та радість творчості залишається незмінною.
Центром національно-патріотичного виховання є музей історії села. Власне створювався він як музей Бойової слави, керівником і засновником якого був М.Л. Шишов. Пізніше його справу продовжив А.С. Стадник (підполковник у відставці, вчитель ПВП), а після нього Н.С. Стадник, заступник директора. Матеріальна база музею і школи була чи не найкращою в області, що дозволяло тут проводити семінари обласного рівня.
Нині керівником музею працює О.І. Демиденко, заступник директора з виховної роботи. Новий час, нові вимоги. З’явилися експонати, пов’язані з народознавством. Нещодавно створено нову експозицію - «Схід країни від зла захищають, б’ються на смерть мої земляки…». Гордістю музею є окремий стенд, присвячений невтомним трудівникам, сіячам зерен знань, «Сузір'я вчителів школи», де розміщені фотографії всіх вчителів та директорів колегіуму від 1954 по 2012 рр. Зусиллями учнів та педагогів оновлюється та поповнюється фонд музею. Цінність зібраних матеріалів була відзначена гостями, відвідувачами та спеціалістами. Музей у 2004 році отримав звання «Зразковий музей», а в 2016 – це звання підтвердив.
Для того, щоб глибше пізнати своє коріння, долучитись до вивчення національних традицій, у будинку управителя поміщицького маєтку (який розміщений на території колегіуму) за ініціативи вчителя української мови Ю.П.Присяжнюк відкрито українську світлицю. Тут зібрано побутові речі, одяг, меблі давніх часів. Це допомагає учням створити и певну уяву про минуле. Вони залюбки приходять сюди на екскурсії, тут проводять уроки народознавства.
Особлива увага в колегіумі приділяється виховній роботі. Традиційними стали такі заходи, як День колегіуму, Осінній вернісаж, Козацькі забави, Міс колегіуму, Суперкозак, Посвята в старшокласники, Посвята в школярі, вогники для старшокласників, різні інтелектуальні ігри та конкурси.
Важливою складовою виховного процесу є шкільне самоврядування. Учнівський парламент Жадьківського колегіуму, куратором якого є педагог-організатор Олена Мухлінська, являється генератором ідей та зачинателем цікавих і корисних справ. Саме підростаюче покоління є тією рушійною силою, потреби якої визначають напрямок діяльності вчителів та батьків. Учнівський та педагогічний колективи пишаються нашими президентами, які стали активними громадянами українського суспільства. Андрій Крисевич, Віталій Камінчук, Іван Опанасюк, Мирослава Присяжнюк, Юрій Ковтонюк, Вікторія Кало, Роман Ковтонюк, Олена Соболевська , Макарець Діана продовжують втілювати в життя свої лідерські якості в різних сферах діяльності.
Багато випускників колегіуму знайшли себе на педагогічній ниві, а Володимир Присяжнюк, Юлія Присяжнюк, Олена Мухлінська, Оксана Довга, Олександр Ковтонюк сьогодні працюють учителями в рідному навчальному закладі.
Завдяки талановитим учителям, вихованці колегіуму здобувають призові місця на різноманітних турнірах, конкурсах і спортивних змаганнях. Так, незмінним лідером у всіх районних змаганнях з футболу, волейболу, гандболу є команда дівчат Жадьківського колегіуму. Вихованці Володимира Присяжнюка (вчителя фізичного виховання) у 2015-2016 н. р. вибороли перше місце в обласному етапі футбольного фестивалю «Даруймо радість дітям» у м. Житомирі та п'яте місце у фінальних змаганнях у м. Скадовськ. У тому ж році команда посіла четверте місце у Чемпіонаті України з футболу серед дівчат, який відбувся в смт Ворохта Івано-Франківської області.
Діти неодноразово ставали призерами фінального етапу Всеукраїнської військово-спортивної, юнацької гри «Сокіл-джура».
Вчительський колектив колегіуму також бере активну участь у конкурсах та змаганнях. Так, у 2015 році заступник директороа з навчально-виховної роботи Наталія Андреєва стала фіналісткою обласного конкурсу «Вчитель року» в номінації «Образотворче мистецтво». А в 2016 – отримала диплом І ступеня за роботу, представлену на обласній педагогічній виставці «Сучасна освіта 2016».
На той час вона виконувала обов’язки директора колегіуму замість мобілізованого в АТО Олександра Прута. А з нового 2017-2018 навчального року до початку 2020 року ( до повернення директора) виконуючою обов’язки була Юлія Присяжнюк.
У цей час вчительську сім’ю Жадьківського колегіуму поповнили нові педагоги: А.О. Лис, В.М. Ольховик, І.С. Клубенко, Л.А. Яковенко.
З кожним роком географія проживання наших учнів розширюється. На сьогоднішній день у навчальному закладі навчаються діти з сіл: Селець, Росівка, Осівка, Браженка, Жадьки, Нераж, Нові Жадьки, Сали.
Педагогічний колектив колегіуму активно проводить роботу зі здібними та обдарованими дітьми. Учні активно беруть участь у шкільних та районних олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах, турнірах та фестивалях, вони активні учасники всеукраїнських та міжнародних предметних інтерактивних конкурсів: «Соняшник», «Олімпус», «Кенгуру», «Колосок», «Геліантус», «Бобер», «Лелека», «Санфлауе», «Гринвіч», «Патріот». Кількість учасників та переможців конкурсів поступово збільшується:
- Всеукраїнська краєзнавча експедиція «Моя Батьківщина – Україна» (І місце);
- Всеукраїнський конкурс екскурсоводів навчальних закладів «Край, в якому я живу» (ІІІ місце);
- літературний конкурс «Я вірю в майбутнє твоє, Україно» (І місце);
- творчий конкурс «Житомирщина – земля благословенна» (І місце);
- щорічний обласний конкурс творчих робіт з економіки «Житомирщина – моя мала Батьківщина», дослідницька робота «Заробіток в Інтернеті на veb-ресурсах» (ІІ місце);
- МАН – дослідницька робота «Останній рейд Волинської групи», відділення історія;
- еколого-натуралістичний конкурс «Вчимося заповідувати» (подяка).
Кожен новий навчальний рік несе з собою нові надії й сподівання, надихає на нові звершення. Історія школи відображає процес становлення і розвитку нації. Велике щастя долучитись до такої світлої, мудрої і вічної справи.
2020 рік Адміністрація колегіуму
Немає коментарів:
Дописати коментар