Схвалено Затверджено педагогічною радою наказом
т.в.о.директора
протокол від ____.2022 року № __ по Жадьківському ліцею №
від ______2022
ПОРЯДОК
підвищення
кваліфікації
педагогічних
працівників
Жадьківського
ліцею
Черняхівської
селищної ради
Підстава для розроблення даного Порядку: Постанова Кабінету Міністрів
України від 21 серпня 2019 року № 800 "Деякі питання підвищення
кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників"
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість),
періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних працівників ліцею,
включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення
кваліфікації.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників Жадьківського ліцею
забезпечується директором у співпраці з відділом освіти Черняхівської селищної ради
у межах повноважень кожної сторони та відповідно до законодавства.
2. Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою
кваліфікацію.
3. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний
розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення
якості освіти.
Для забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників необхідно
виконати завдання з:
удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах
професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного
професійного стандарту (у разі його наявності);
набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах
спеціальності та/або професії, та/або займаної посади;
формування та розвитку цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної,
інклюзивної, мовленнєвої компетентностей тощо.
4. Система внутрішнього забезпечення якості освіти закладу, сформована у
порядку, визначеному законодавством, включає в себе підвищення кваліфікації.
5. Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію в Україні та за
кордоном (крім держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором
чи державою-окупантом).
6. Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними
формами, видами.
Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня),
заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві
тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
Основними видами підвищення кваліфікації є:
навчання за програмою підвищення кваліфікації;
стажування;
участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Окремі види діяльності педагогічних працівників (участь у програмах
академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового
ступеня, вищої освіти, а також участь у семінарах, практикумах, тренінгах,
вебінарах, майстер-класах тощо) можуть бути визнані як підвищення кваліфікації.
7. Пріоритетність вибору форм, видів, напрямків підвищення кваліфікації
педагогічних працівників надається закладом суб'єкту, з яким укладено договір
(угоду).
8. Педагогічні працівники з урахуванням результатів самооцінки
компетентностей і професійних потреб, змісту власної викладацької діяльності
та/або посадових обов’язків можуть у порядку виключення самостійно обирати
конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з
підвищення кваліфікації (далі – суб’єкти підвищення кваліфікації).
9. Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників
установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної
трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30
годин) за накопичувальною системою.
Підвищення кваліфікації педагогічними здійснюється згідно з планом
підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік, що формується,
затверджується і виконується відповідно до цього Порядку.
Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами
плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік згідно з цим
Порядком.
10. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його
структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у
тому числі фізична особа - підприємець, що надає освітні послуги з підвищення
кваліфікації педагогічним працівникам.
Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати надання освітніх послуг
з підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності
та/або за місцем роботи педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями)
та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою.
11. Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення
кваліфікації та повинна містити інформацію про її тему (напрям, найменування),
зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС,
вид, форму підвищення кваліфікації, місце (місця) надання освітньої послуги,
очікувані результати навчання, вартість (у разі встановлення) або про безоплатний
характер надання такої освітньої послуги.
Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно
до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної
(позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної
(позааудиторної) роботи.
Суб’єкт підвищення кваліфікації забезпечує відкритість і доступність
інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її
оприлюднення на своєму веб-сайті (за наявності), офіційному веб-сайті МОН
(установ, що належать до сфери його управління), та/або на Національній
освітній електронній платформі із зазначенням строків (графіка) виконання такої
програми.
Порядок, критерії відбору та умови оприлюднення програм підвищення
кваліфікації затверджуються МОН.
12. Стажування здійснюється за індивідуальною програмою, що розробляється і
затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації.
Індивідуальна програма стажування повинна містити інформацію про її обсяг
(тривалість) та очікувані результати навчання. Індивідуальна програма
стажування може містити також іншу інформацію, що стосується проходження
стажування педагогічним працівником.
У разі проведення стажування між закладом освіти та суб’єктом підвищення
кваліфікації укладається договір, що передбачає стажування одного чи декількох
працівників. У такому випадку індивідуальна (індивідуальні) програма (програми)
є невід’ємним (невід’ємними) додатком (додатками) до договору.
За пропозицією однієї із сторін договору, до нього можуть вноситися зміни
(уточнення) шляхом укладення відповідної додаткової угоди (додатка до угоди).
Стажування педагогічних працівників може здійснюватися в закладах освіти,
установах, організаціях та на підприємствах.
Стажування педагогічних працівників закладу може здійснюватися в закладі
освіти за місцем роботи працівника або в іншому закладі освіти. Керівником
такого стажування призначається педагогічний працівник, який працює у суб’єкта
підвищення кваліфікації за основним місцем роботи, має науковий ступінь та/або
вчене, почесне чи педагогічне звання та/або успішно пройшов сертифікацію в
установленому законодавством порядку.
Стажування педагогічних працівників у інших суб’єктів підвищення
кваліфікації може здійснюватися під керівництвом працівника, який має
відповідний досвід роботи та кваліфікацію (далі - супервізор).
Оплата праці супервізора в закладі освіти розраховується відповідно до
ставок погодинної оплати праці за проведення навчальних занять зі слухачами
курсів, які займають посади, що потребують наявності освітньо-кваліфікаційного
рівня спеціаліста чи ступеня вищої освіти магістра, в обсязі не більше ніж 10
годин на тиждень з відповідними нарахуваннями на оплату праці. Конкретний обсяг
оплачуваних годин встановлюється у договорі або закладом освіти (науковою
установою), в якому проводиться стажування.
Оплата праці супервізора у суб’єкта підвищення кваліфікації визначається на
підставі укладених договорів про стажування педагогічних працівників.
Один день стажування оцінюється у 6 годин або 0,3 кредиту ЄКТС.
13. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом їх участі у
семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо здійснюється
відповідно до річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти та не
потребує визнання його педагогічною (вченою) радою.
Обсяг (тривалість) такого підвищення кваліфікації визначається відповідно
до його фактичної тривалості в годинах (без урахування самостійної
(позааудиторної) роботи) або в кредитах ЄКТС (з урахуванням самостійної
(позааудиторної) роботи), але не більше ніж 30 годин або 1,5 кредиту ЄКТС на
рік.
14. За результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічним
працівникам видається документ про підвищення кваліфікації, технічний опис,
дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку якого визначається
відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації.
У документі повинно бути зазначено:
повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб)
або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає
освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або
науково-педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб
– підприємців);
тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у
годинах та/або кредитах ЄКТС;
прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила
кваліфікацію;
опис досягнутих результатів навчання;
дата видачі та обліковий запис документа;
найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали (ініціал імені)
особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її
підпис.
Документи про підвищення кваліфікації (сертифікати, свідоцтва тощо), що
були видані за результатами проходження підвищення кваліфікації у суб’єктів
підвищення кваліфікації – нерезидентів України, можуть містити іншу інформацію,
ніж визначено цим пунктом, та потребують визнання педагогічною (вченою) радою
закладу освіти згідно з цим Порядком.
Особливості підвищення кваліфікації
педагогічних працівників закладу
15. Кожен педагогічний працівник закладу відповідно до Законів України “Про
освіту”, “Про загальну середню освіту” зобов’язаний щороку підвищувати
кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.
16. Основними напрямами підвищення кваліфікації є:
розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових
методик, технологій);
формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь,
визначених частиною першою статті 12 Закону України “Про освіту”;
психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи
андрагогіки;
створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості
(специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в
освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в
освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну
безпеку;
мовленнєва компетентність;
формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування
новітніми педагогічними технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням,
обладнанням, технікою;
розвиток управлінської компетентності (для керівника закладу освіти та його
заступників) тощо.
У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні працівники
самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами
у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення
кваліфікації, визначеного законодавством.
17. Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника
закладу освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років.
Керівник, заступники керівника, які вперше призначені на відповідну посаду,
проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох
перших років роботи.
18. Керівник закладу освіти після затвердження в установленому порядку
кошторису закладу освіти на відповідний рік невідкладно оприлюднює загальний
обсяг коштів, передбачений на підвищення кваліфікації працівників закладу
освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного
та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у
кошторисі закладу освіти на підвищення кваліфікації.
Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної
інформації кожен педагогічний працівник, який має право на підвищення
кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові закладу освіти
пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить
інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції,
модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення
кваліфікації (із зазначенням інформації, визначеної цим Порядком), вартість
підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер
надання такої освітньої послуги.
19. З метою формування плану підвищення кваліфікації закладу освіти на
поточний рік пропозиції педагогічних працівників узагальнюються і розглядаються
педагогічною радою. За згодою педагогічного працівника його пропозиція може
бути уточнена або змінена, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених
на підвищення кваліфікації. За результатами розгляду педагогічна рада закладу
затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах коштів,
затверджених у кошторисі закладу за всіма джерелами надходжень на підвищення
кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування
підвищення кваліфікації педагогічними та науково-педагогічними працівниками).
У разі невідповідності пропозиції педагогічного працівника щодо обсягу
підвищення кваліфікації вимогам, визначеним даним Порядком, або відсутності
інформації про суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації, визначеної цим
Порядком, така пропозиція не розглядається педагогічною радою.
20. План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік включає:
список педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у
цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість)
підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів
підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у
разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої
освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним
працівником. План підвищення кваліфікації може містити додаткову інформацію, що
стосується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. План підвищення
кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному
педагогічною радою.
За погодженням педагогічного працівника, керівника закладу і суб’єкта
підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого
працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до
плану підвищення кваліфікації.
21. На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу забезпечує
укладення між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації
договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний
рік (договір може укладатися і на триваліший термін).
Визнання результатів підвищення кваліфікації
педагогічних працівників
22. Результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації,
що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність
за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи
підтвердження.
Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення
кваліфікації визнаються рішенням педагогічної ради закладу.
Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних
працівників закладу встановлюється педагогічною радою.
23. Педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення
підвищення кваліфікації подає до педагогічної ради закладу клопотання про
визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження
підвищення кваліфікації.
У разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти)
замість документа про підвищення кваліфікації подається звіт про результати
підвищення кваліфікації або творча робота, персональне розроблення електронного
освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення
кваліфікації та оприлюднені на веб-сайті закладу освіти та/або в електронному
портфоліо педагогічного працівника (у разі наявності).
Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядається на засіданні
педагогічної ради закладу.
Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада
заслуховує педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення
кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом
підвищення кваліфікації умов договору та повинна прийняти рішення про:
визнання результатів підвищення кваліфікації;
невизнання результатів підвищення кваліфікації.
У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада
закладу може надати рекомендації педагогічному або працівнику щодо повторного
підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або
прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта
підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до
вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.
24. Окремі види діяльності педагогічних працівників (участь у програмах
академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового
ступеня, вищої освіти, а також участь у семінарах, практикумах, тренінгах,
вебінарах, майстер-класах тощо), що провадилася поза межами плану підвищення
кваліфікації закладу освіти, можуть бути визнані як підвищення кваліфікації
відповідно до цього Порядку (п.23)
25. Участь педагогічних працівників у програмах академічної мобільності на
засадах, визначених Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”,
Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 (Офіційний
вісник України, 2015 р., № 66, ст. 2183), та іншими актами законодавства,
визнається педагогічною радою закладу , як підвищення кваліфікації педагогічних
працівників.
Обсяг підвищення кваліфікації шляхом участі педагогічного працівника у
програмі академічної мобільності зараховується в межах визнаних результатів
навчання, але не більше ніж 30 годин або один кредит ЄКТС на рік.
26. Результати інформальної освіти (самоосвіти) педагогічних працівників,
які мають науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання, можуть
бути визнані педагогічною (вченими) радою закладу як підвищення кваліфікації
педагогічних працівників.
Обсяг підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти)
зараховується відповідно до визнаних результатів навчання, але не більше 30
годин або одного кредиту ЄКТС на рік.
27. Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої
освіти, третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня або наукового
рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної
діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації педагогічних
працівників.
Обсяг підвищення кваліфікації шляхом здобуття наукового ступеня, рівня
вищої освіти зараховується відповідно до встановленого обсягу
освітньо-професійної (освітньо-наукової, освітньо-творчої) програми у годинах
або кредитах ЄКТС, за винятком визнаних (зарахованих) результатів навчання з
попередньо здобутих рівнів освіти.
28. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом їх участі у
семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, яке
здійснюється поза межами річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти,
потребує визнання педагогічною радою закладу освіти згідно з цим Порядком.
Обсяг (тривалість) такого підвищення кваліфікації визначається відповідно
до його фактичної тривалості в годинах (без урахування самостійної
(позааудиторної) роботи) або в кредитах ЄКТС (з урахуванням самостійної
(позааудиторної) роботи), але не більше 30 годин або 1,5 кредиту ЄКТС на рік.
Фінансування підвищення кваліфікації
29. Джерелами фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників
є кошти державного, місцевих бюджетів, кошти фізичних та/або юридичних осіб,
інші власні надходження закладу освіти та/або його засновника, інші джерела, не
заборонені законодавством.
У разі підвищення кваліфікації педагогічних працівників за рахунок коштів
державного або місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі
закладу освіти на підвищення кваліфікації, укладення договору між керівником
закладу освіти та суб’єктом підвищення кваліфікації із зазначенням джерела
фінансування підвищення кваліфікації є обов’язковим.
30. За рахунок коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти,
здійснюється фінансування підвищення кваліфікації в обсязі, встановленому
законодавством, і відповідно до плану підвищення кваліфікації:
педагогічних, які працюють у закладі за основним місцем роботи;
педагогічних, які забезпечують надання загальної середньої освіти, працюючи
за сумісництвом у закладі.
31. Самостійне фінансування підвищення кваліфікації здійснюється
педагогічними працівниками закладу освіти, які проходять підвищення
кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти;
32. На час підвищення кваліфікації педагогічним працівником відповідно до
затвердженого плану з відривом від виробництва (освітнього процесу) в обсязі,
визначеному законодавством, за педагогічним працівником зберігається місце
роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.
Витрати, пов’язані з підвищенням кваліфікації, відшкодовуються у порядку,
визначеному законодавством.
33. Факт підвищення кваліфікації педагогічного працівника підтверджується
актом про надання послуги з підвищення кваліфікації, який складається в
установленому законодавством порядку, підписується керівником закладу освіти та
суб’єктом підвищення кваліфікації. Такий акт є підставою для оплати послуг
суб’єкта підвищення кваліфікації згідно з укладеною угодою щодо підвищення
кваліфікації.
Немає коментарів:
Дописати коментар